Views Comments Previous Next Search Wonderzine

Власний досвідЦе дівчата, які виграли стипендію Chevening на навчання у Великій Британії

Це дівчата, які виграли стипендію Chevening на навчання у Великій Британії — Власний досвід на Wonderzine

Історії стипендіаток і поради з подання заявки

Chevening Scholarship – міжнародна стипендійна програма, яка дозволяє студентам із понад 160 країн світу здобути магістерський ступінь у британських університетах. Фінансує програму Міністерство закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Стипендія покриває вартість навчання, витрати на проживання та авіапереліт. 

Щороку Chevening підтримує приблизно 1 500 стипендіатів, яких цьогоріч обирали з понад 50 000 кандидатів. Шукають насамперед людей із лідерським і змінотворчим потенціалом і чітким баченням власного професійного майбутнього.

Апліканти можуть обрати магістерську програму в будь-якому з університетів Великої Британії, якщо вона відповідає критеріям Chevening. При реєстрації кандидатів просять зазначити три курси в одному чи кількох різних вишах.

Вікових обмежень на Chevening немає: подати заявку може будь-хто з дипломом бакалавра та 2 роками досвіду роботи, релевантного обраній університетській програмі. Підкріплювати досвід офіційними документами не вимагають.

Кожен кандидат повинен написати 4 есе на теми лідерства, нетворкінгу, кар’єрних планів і мотивації здобути освіту в Британії за обраною програмою. Після подання заявки необхідно надати 2 рекомендаційні листи. Аплікантів, які потрапляють до шортлиста, запрошують на співбесіду.

Набір на Chevening 2021/2022 відкритий, реєстрація триває до 3 листопада. Таймлайн з усіма термінами можна переглянути тут.

Цього року 18 із 20 стипендіатів Chevening з України – це жінки. Ми записали історії двох цьогорічних «чивнерок» і поговорили з дівчиною, яка виграла стипендію позаторік і вже повернулася з навчання в Лондоні.

Дівчата пригадали, як проходили відбір на Chevening, та пояснили, у чому цінність освіти в Британії та цієї стипендії зокрема. А ще поділилися рекомендаціями із заповнення форми та підготовки до співбесіди, які стануть у пригоді майбутнім аплікантам.

Даша Аносова

Університет: King’s College London

Курс: Education in Arts and Cultural Settings (МА) / Освіта у сфері мистецтва й культури

Рік вступу: 2020

Про перші кроки до Chevening і вибір університету

У дитинстві я багато подорожувала та завжди хотіла хоча б рік пожити в європейській столиці, щоби зрозуміти, як це. Коли закінчила школу, дуже хотіла поступати за кордон, але не мала для цього фінансової можливості. Зрештою, пішла в педагогічний університет ім. Драгоманова та здобула бакалавра й магістра з англійської мови та літератури.

Уже на першому курсі я почала поєднувати навчання з роботою. А 2016 року, щойно закінчила магістратуру, потрапила у British Council Ukraine, де три роки викладала англійську.

Після British Council я рік пропрацювала в КАМА (Kyiv Academy of Media Arts) на їхній дворічній програмі, де занурилася в тему альтернативної освіти в художній сфері. До КАМА мене запросила художниця Леся Хоменко, кураторка курсу Contemporary Art. Удень я викладала англійську студентам, а ввечері й сама вчилася в Лесі на курсі. Паралельно допомагала художникам, архітекторам і дизайнерам оформлювати портфоліо та писати artistic statements.

Розглядала тільки топзаклади: подумала, що якщо вже подаватися на стипендію, то треба цілитися на найкращі виші

Я подавалася на стипендії три роки поспіль. Двічі – на Visby, яка покриває навчання у Швеції. Позаторік неправильно заповнила заявку, а торік навіть вступила у виш, але не виграла фінансування. Утім, зараз я навіть рада, що не пройшла на Visby. Напрями, на які я подавалася тоді, стосувалися освіти, але не були пов’язані з мистецтвом. А програма, на яку я вступила завдяки Chevening, охоплює обидві цікаві мені сфери.

Про Chevening я дізналася минулого літа. Ми з подругою Юлею Чужею обідали в кафе й вона розповідала мені, що це за стипендія. Я мотивувала податися на Chevening Юлю, а зрештою вмотивувала саму себе [усміхається].

Мабуть, студенти, які хочуть вступити на магістратуру відразу після бакалаврату, віддають усі сили на те, щоби податися на різні гранти. Я, своєю чергою, робила все досить спокійно й розслаблено. Подалася тільки на одну програму в один університет.

Мені хотілося пожити в Лондоні, тому навчальний заклад я обирала з-поміж місцевих. Дивилася університети, які спеціалізуються на мистецтві (University of the Arts London, Central Saint Martins), та шукала програми, пов’язані з освітою. Розглядала тільки топзаклади: подумала, що якщо вже подаватися на стипендію, то треба цілитися на найкращі виші.

Коли побачила, що в King’s College London є ідеальна програма, вирішила, що подамся тільки на неї. Не бачила сенсу обирати інші програми «про всяк випадок», якщо насправді мене цікавить лише одна.

Про підготовку та процес відбору

Минулий досвід подання документів на Visby став мені у пригоді. Принаймні я вже мала на руках теку з документами: перекладений англійською диплом бакалавра й таке інше. Але Chevening вимагає досить специфічних мотиваційних листів, тож до них треба було готуватися окремо.

Для реєстрації заявки треба заповнити форму й написати ці есе. Освітні документи можна підвантажити вже взимку. В університети ти також подаєшся пізніше – я, наприклад, зробила це в лютому.

До речі, IELTS, необхідний для вступу в університет, мені довелося складати двічі. До першого тесту я поставилася дуже халатно: подумала, що й так знаю англійську, тому підготовка мені не потрібна. Зрештою, здала reading і speaking на 9, listening – на 8.5, а ось writing на 6 (за необхідного мінімуму в 6.5). Довелося переглядати на YouTube купу відео з порадами та перескладати.

Для того, щоби претендувати на стипендію, треба мати щонайменше 2 роки досвіду роботи, але вони не обов’язково мають бути вказані в трудовій книжці. Це круто, бо якщо ти займаєшся організацією виставок або, наприклад, фотографією, у тебе навряд будуть такі записи. Тут ти просто описуєш свій досвід і надаєш два референси від роботодавців.

Насправді система подання заявки на Chevening максимально заточена на те, щоби ти класно її заповнив. Там багато порад і вказівок. Головне – уважно читати запитання й чітко на них відповідати.

Про співбесіду, очікування та вердикт

Якщо робиш усе правильно та проходиш у шортлист, тебе запрошують на співбесіду в посольстві Великої Британії. Багато стипендіатів, які пройшли на Chevening цього року, уже бували на співбесідах у минулі роки, але не проходили далі.

Напередодні співбесіди я подивилася на YouTube кілька роликів, де стипендіати діляться своїм досвідом. Запитання, які часто ставлять на інтерв’ю, можна знайти онлайн. Я підготувала собі 18 сторінок із відповідями та спиралася на них при підготовці.

На інтерв’ю присутні представники посольства та Chevening. Вони ставлять уточнювальні запитання на основі твоєї заявки, просять навести приклади лідерського потенціалу та розповісти про те, що ти прагнеш робити після повернення в Україну. Фактично ти готуєшся до цієї співбесіди вже на тому етапі, коли складаєш свої мотиваційні есе. Якщо не брехати й не прикрашати свою історію, то нічого складного в цьому інтерв’ю немає.

Важливо розуміти, що ніхто з інтерв’юерів не намагається тебе принизити, заловити на помилці чи поставити під сумнів твою компетенцію 

Важливо розуміти, що ніхто з інтерв’юерів не намагається тебе принизити, заловити на помилці чи поставити під сумнів твою компетенцію. Навпаки, усі зацікавлені в тому, щоби дати тобі стипендію – Chevening для цього й створений. Це усвідомлення допомагає впоратися з хвилюванням. Я почувала себе дуже комфортно.

Після співбесіди від тебе вже нічого не залежить. Усі стреси позаду, ти просто чекаєш на вердикт і постійно перевіряєш свій мейл. Я паралельно працювала в КАМА та розуміла, що у вересні, навіть якщо не вступлю, однаково матиму купу роботи.

Одного дня, улітку, пізно вночі я повернулася додому чи то з бару, чи то з клубу, вирішила перевірити пошту – і побачила там мейл від Chevening. Перш ніж відкривати, подумала, що це лист із відмовою. Це були дуже дивні відчуття.

Після мейлу з підтвердженням починається тяганина з документами. Мільйон листів до університету та Chevening, купа папірців для подання на візу, пошук житла в Лондоні... Ти витрачаєш купу нервів, але розумієш, задля чого це.

Про програму та навчання

На Education in Arts and Cultural Settings я вивчаю підхід до організації освіти у сфері культури й мистецтва. Цю програму King’s College London реалізує спільно з великим культурним центром Southbank Center.

Курс складається з 5 модулів: методологія досліджень, два теоретичні предмети з профілю, стажування в Southbank Center і написання дисертації. Також можна обирати безліч extracurriculars. Наприклад, я обрала додаткові модулі з німецької мови, філософії та Principal’s Global Leadership Award. А кількість клубів, спортивних секцій і додаткових занять, які пропонує університет, навіть складно підрахувати.

У нас мало лекцій і семінарів (усього 3–4 заняття на тиждень), але в план закладено сотні годин самостійної роботи. Треба сидіти в бібліотеці та самостійно досліджувати тонни матеріалів. За перші три тижні я зрозуміла, що навички самоорганізації – це найважливіше для навчання тут!

За перші три тижні я зрозуміла, що навички самоорганізації – це найважливіше для навчання тут

Деякі університети через пандемію запровадили змішану форму навчання на перший семестр: наприклад, одна пара проходить в університеті, решта – онлайн. У моєму закладі ситуація інша: лекції проходять онлайн, а на семінари можна ходити в кампус. Університет змінив графік роботи – тепер він працює до 18:00 години, щоби розтягнути пари в часі й розвести потоки людей. Звісно, за потреби (якщо ти не можеш виїхати з країни або боїшся відвідувати офлайн-заходи) ти можеш заповнити форму на онлайн-навчання, але в університеті все ж наполягають на тому, щоби студент отримав досвід навчання в кампусі, якщо він має таку можливість.

До навчання я жодного разу не була в Лондоні, тому бачити наживо будівлі, які ти знаєш за підручниками з англійської, це якийсь сюрреалізм [усміхається]. Так само з творами мистецтва в Tate Modern або інших інституціях.

Про те, чому варто подаватися на Chevening

Я дуже радію, коли знайомі пишуть, що побачили мій пост про Chevening і розцінюють його як копняк під зад, щоб нарешті вивчити англійську, скласти IELTS і спробувати свої сили.

Сподіваюся, що надалі на Chevening подаватиметься якомога більше людей із креативних індустрій, які не виробляють конкретний продукт і займаються «інтелектуальним обслуговуванням», наприклад, журналісти в культурній сфері, дослідники й дослідниці, кураторки тощо.

Якщо в художників хоча б є резиденції, які дають пожити й попрацювати за кордоном, то в людей, які займаються дослідницькою роботою чи кураторством, таких можливостей менше.

Тож стипендія Chevening і навчання у британському виші – це крутий шанс. Ти можеш цілий рік фултайм досліджувати свою тему, живучи у країні із сотнями культурних і просвітницьких інституцій.

Христя Мигасюк

Університет: University College London

Курс: Educational Leadership (МА) / Освітнє лідерство

Рік вступу: 2020

Про перші кроки до Chevening і вибір стипендії

Я вчилася на факультеті міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка, а це досить сприятливе середовище для того, щоби поїхати за кордон за програмою Erasmus+. На другому курсі, щойно в мене з’явилася можливість податися, я це зробила – і поїхала на навчання у Фінляндію, в Університет Турку.

Після класного фінського університету в мене почалася фрустрація від української освіти. Я визначилася, що якщо йтиму на магістратуру, то робитиму це не в Україні, а за кордоном.

Розглядала для вступу кілька американських і шведських університетів. Також мала на радарі Канаду, адже 2019 року три місяці стажувалася в Канадському парламенті. Але зрештою, після тривалого ресерчу, обрала Британію.

Про Chevening я почула ще на першому чи другому курсі. Знала, що для цієї стипендії потрібно мати два роки досвіду роботи, тому вирішила, що на 4 курсі влаштуюся на роботу. Почала працювати у Львівській бізнес-школі УКУ, де залишилася ще на рік після закінчення бакалаврату. У LvBS я була менеджеркою магістерської програми, тобто працювала саме з тим напрямом, на який у результаті вступила в університет.

Про пошуки університету

Я перечитала купу ресурсів про Chevening і вже знала, що під час подання краще сфокусуватися на одному навчальному напрямі. Дивно, якщо ти береш, приміром, журналістику, маркетинг і щось третє та пояснюєш, чому тобі потрібні всі три програми. Краще зосередитися на одній спеціальності, яка може звучати по-різному в різних закладах, але назагал переслідуватиме одні й ті ж навчальні цілі, доповнюватиме твій минулий досвід і водночас визначатиме майбутній. У моєму випадку цим напрямом стало освітнє лідерство.

Зараз я жартую, що краще б пішла в Оксфорд або Кембридж, бо було б легше розповідати батькам, що це таке [сміється]. Я з дуже маленького міста, а людям, які живуть у 10-тисячному населеному пункті, дещо важко пояснити, що таке University College London.

Зараз я жартую, що краще б пішла в Оксфорд або Кембридж, бо було б легше розповідати сусідам, що це таке

На момент подання моїм пріоритетом справді був Кембридж. Та що більше я дізнавалася про UCL, то більше розуміла, що це справді те, що я шукаю. Опис моєї програми в їхньому підрозділі Institute of Education звучав так, ніби його складала я сама.

Я ніколи не орієнтуюся на рейтинги: якби цей університет обіймав 50-ту сходинку в топі, але був би мені близький, я б однаково туди вступила. Але в певний момент я все ж загуглила рейтинг Institute of Education і побачила, що його вже 7-й рік поспіль визнають найкращим факультетом з Education у світі. Це не було визначальним фактором, але стало класним бонусом.

Про цільову аудиторію Chevening і процес подання

На момент подання в Chevening мені був 21. Я знала, що більш досвідчені знайомі, ніж я, отримували по кілька відмов. Тому вирішила: почну рано, щоби за кілька років пройти.

Якщо уважно читати інструкції із заповнення форми та завантаження дипломів і рекомендаційних листів, подання не викликає особливих запитань. Мені здається, що головне у відборі на Chevening – це есе, і що саме вони є тим критерієм, за яким тебе відсіюють чи залишають.

У Chevening як у програми досить чітка цільова аудиторія: якщо погортати їхній сайт та impact report, можна зрозуміти, кого вони шукають. Їх цікавлять натхненні лідери, енергійні люди, готові змінювати свою країну та світ. Але водночас люди приземлені, такі, які добре розуміють, що й для чого роблять, і демонструють послідовність у своїх діях.

Ти можеш бути успішним керівником і мати купу регалій, але не пройти на цю стипендію, а можеш бути, як я – людиною, яка тільки розпочинає свою кар’єру, але має чітке розуміння, навіщо це їй, та вміє правильно артикулювати свій досвід.

Мені імпонує те, як Chevening трактує лідерство. Це не про «успішний успіх» і кількість пунктів у CV, а про те, як ти проявляєш свій лідерський потенціал через свої вчинки та який уплив маєш на людей навколо.

Я могла вказати в резюме чимало проєктів і стажувань, але вирішила, що не буду вдаватися до неймдропінгу. Швидше спиралася на цей досвід, наводячи конкретні ситуації, які розкривали мій лідерський потенціал і здібності до нетворкінгу.

Про співбесіду

Я дуже схильна до паніки людина та завжди за все переживаю, але ця співбесіда стала винятком. Це було одне з найкомфортніших інтерв’ю на моїй пам’яті. Складалося враження, ніби я просто розповідаю своїм друзям, чому хочу у Британію та чому це для мене важливо.

Головне на цьому етапі – це чесність. Коли я говорила з інтерв’юерами, то розуміла, що реально цього хочу. Могла з 10 різних кутів пояснити, для чого мені ця стипендія й ця освіта.

Я усвідомлювала важливість інтерв’ю, але не панікувала. Розуміла, що мені всього 21 рік, і якщо не пощастить цього року, я завжди можу спробувати наступного. Оскільки це дуже престижна стипендія, я не мала завищених очікувань і спокійно сприйняла б відмову. Мабуть, тому й почувала себе комфортно та впевнено.

Розуміла, що мені всього 21 рік, і якщо не пощастить цього року, я завжди можу спробувати наступного

Питання на інтерв’ю максимально перегукуються з твоїми есе. На форумах є орієнтовний список запитань – можна прогнати себе за всіма пунктами. Я не завчала відповіді, але переглядала список і думала, чи виникають у мене в голові якісь думки на те чи те запитання. Якщо ні, додатково досліджувала тему. Наприклад, готувалася, як пояснити, чому обираю освіту саме у Британії, а не у Швеції чи Штатах.

Не можу сказати, що інтерв’ю зводиться до sales pitch, але за ці 15 хвилин ти справді маєш продати себе й водночас не перенавантажити людей зайвою інформацією. Не варто витрачати час на переказ резюме та прикладів, які ти наводив у мотиваційних листах. Краще доповнювати ці думки та розвивати їх.

Про вердикт

Найгірше в Chevening – це очікування. Ти розумієш, що зробив уже все можливе, і просто чекаєш. У тебе може бути на руках офер від університету, а ти розумієш, що поки не маєш ані стипендії, ані зайвих 30 тисяч доларів на рахунку.

Здається, я просто сиділа вдома й дивилася «Нетфлікс», коли на екрані з’явилося попап-сповіщення. Якщо ти стежиш за Chevening-групами на фейсбуку, то вже знаєш, який вигляд мають «шапки» листів із відмовами та підтвердженнями. Але я однаково подумала, що треба зачекати ще кілька днів – раптом цей лист мені надіслали випадково? [усміхається].

Усвідомлення того, що я справді їду в UCL, прийшло вже у вересні, коли треба було подавати документи на візу. Я розуміла, що доклала до цього багато зусиль, але не могла повірити, що мені вдалося з першої спроби.

Про університет і програму

Останні роки я інтенсивно працювала та вчилася. Намагалася встигнути все й одразу, як намагаються всі, кому зараз 20 із чимось років [усміхається]. Тому цю програму я розцінювала як можливість поставити на паузу професійну діяльність і переосмислити все, що я робила раніше.

Я вже мала за плечима два роки менеджерства в бізнес-школі, але розуміла, що роблю все методом «тику», або, як це модно називати, за принципом learning by doing. Мені бракувало структурного підходу та знань із теми освіти. Заповнити ці прогалини вирішила на програмі Educational Leadership. Це спеціальність, пов’язана з керуванням освітою й тим, як будувати ефективне лідерство в освітніх закладах.

Мені сподобалося, що на цій програмі є великий вибір дисциплін, з яких можна обрати ті, що відповідають моїм цілям та інтересам. Наприклад, останні півтора року мене дуже цікавить тема curriculum design (розробка навчальних програм) і тут я зможу в неї заглибитися.

Для мене ця програма – можливість зрозуміти, як підходити до змін в освіті більш глобально та системно

Мені було важливо, щоби програма не була законсервованою, неприкладною. Коли я подавалася в Кембридж, то робила це через силу – розуміла, що їхній підхід до навчання мені не імпонує. Тоді як напрям досліджень UCL викликав у мене шалений захват.

До речі, під час інтерв’ю я апелювала до двох професорів UCL – розповідала, що для мене must бути на їхніх курсах. А ще згадувала дослідницький центр при інституті, аналогів якого я не бачила (принаймні в Європі).

Обґрунтувати, чому мені потрібна саме ця програма, для Chevening було досить просто: здобути адекватну освіту у сфері менеджменту освіти в Україні на такому рівні фактично нереально. Пояснити це UCL було складніше: я мусила довести, чому, маючи бекграунд у міжнародних відносинах, хочу займатися освітою.

Але ця програма багато в чому зав’язана на політиці формування освіти. Ти можеш робити круті проєкти у своїй інституції, та поки ці зміни відбуватимуться лише у твоїй бульбашці, нічого не вийде. УКУ, в якому я працювала, був саме такою бульбашкою: це класне місце, яке не може (та й не має) самотужки перевернути всю систему освіти в Україні. На це я й спиралася: пояснювала, що для мене ця програма – можливість зрозуміти, як підходити до змін в освіті більш глобально та системно.

Про навчання під час пандемії

Перший семестр навчання повністю проходить онлайн. Наразі мені підходить такий формат, тим більше кампус і бібліотеки залишаються відкритими, а університет дбає про те, щоби студентам було так само цікаво й зручно.

Коли я шукала для себе аргументи проти навчання онлайн, то подумала, що було б дивно, якби найкращий у світі факультет з освіти не зміг організувати нормальний навчальний процес. Якщо не вони, то хто? [усміхається].

Як для людини, яка прагне займатися організацією навчального процесу, це дуже цікавий період. Ти можеш на собі протестувати той формат навчання, який, можливо, уже скоро стане основним.

Про цінність і ком’юніті Chevening

Chevening відкриває доступ до великої глобальної спільноти людей, які є лідерами в абсолютно різних сферах. Круто, що всі стипендіати мають свій бекграунд: хтось добре знається на мистецтві, а хтось працює у сфері онкології.

Я розглядала стипендії від самого університету, але вони не дали б такого відчуття ком’юніті. Люди, з якими ти знайомишся завдяки Chevening, не менш цінні за саму програму.

Ганна Мєдвєдєва

Університет: Goldsmiths, University of London

Курс: Political Communications (МА) / Політичні комунікації

Роки навчання: 2018–2019

Про досвід роботи перед Chevening

До навчання в Лондоні я працювала у двох сферах – культурно-мистецькій і правозахисній. Була програмною й комунікаційною директоркою культурного фонду «Ізоляція», спершу в Донецьку, а тоді й у Києві, куди інституція переїхала 2014 року після захоплення приміщення фонду. Потім працювала у правозахисній організації People in Need, а перед поїздкою до Лондона відповідала за напрям прав людини в Посольстві Нідерландів.

Рішення кинути улюблену роботу заради невизначеного майбутнього було нелегким. Але я давно мала намір здобути освіту за кордоном та як людина, яка любить ризик, відкинула страхи й пішла на це.

Про підготовку до відбору

Моя подруга працювала в Міжнародному комітеті Червоного Хреста в Донецьку, потім – у місії ООН. Вона отримала стипендію Chevening і разом із чоловіком поїхала на навчання в Лондон, а я була в них у гостях і жила в гуртожитку Вестмінстерського університету. Вони заохочували мене взяти участь у відборі на Chevening і провели через усю цю процедуру. Я бачила, як важко було моїй подрузі, та знала, що це виклик. Але мала перед очима історії близьких людей, які подужали цей шлях, і усвідомлювала, що мені теж стане сил це зробити.

Найбільшим викликом для мене було систематизувати свій попередній досвід і визначити, куди я хочу рухатися далі

За першою освітою я перекладачка з англійської та німецької, але скласти IELTS усе одно було нелегко. Не можна скласти цей тест просто тому, що ти знаєш мову. Це бюрократична система, яка вимагає розуміння правил і знання контексту. Треба уважно ознайомитися з інструкціями, почитати відгуки в інтернеті. У мене була тека з матеріалами для підготовки, я кілька місяців поспіль присвячувала IELTS усі свої вихідні. Але зараз, пригадуючи цей досвід, розумію, що це була досить корисна підготовка до навчання у крутому західному університеті.

Найбільшим викликом для мене було систематизувати свій попередній досвід і визначити, куди я хочу рухатися далі. Я аналізую своє життя та більш-менш його усвідомлюю, але це було якесь метаусвідомлення, яке досить тривалий час ламало мені мозок. Я не відразу знайшла свій університет і курс, довго шукала й багато читала, щоби скласти комплекс із того, що я можу, чого хочу та що мені може дати ця стипендія.

Про вибір університету та навчання в Лондоні

Я навчалася в лондонському університеті Goldsmiths, відомому за тим, що він випускає насамперед митців. Це alma-mater Дем’єна Герста та дизайнерки Мері Куант. Раніше в університеті фокусувалися більше на культурних студіях, а згодом почали викладати й інші дисципліни, але все ж через креативний вимір (сучасне мистецтво, попкультура, медіа). Коли я вирішила вивчати політичні комунікації, то подумала, що хочу зробити це саме в Goldsmiths, бо цей університет об’єднує мій бекграунд і мої інтереси.

У моєму навчальному закладі в Донецьку були дуже круті викладачі. Але система освіти, з якою я стикнулася в Лондоні, зовсім інша, відмінна від української. На Заході тебе заохочують критично мислити та вчать думати як юний дослідник або дослідниця. Ми постійно писали есе, рефлектуючи над тим, що почули на лекціях. Це важко, але круто. Навіть ці 4 есе, які я писала для подання на Chevening, трохи зорієнтували мене в тому, як вибудовувати свою аргументацію й захищати її. Це дуже збагатило мене в комунікаційному плані.

Я ніколи не працювала з аналітикою настільки глибоко, а в Лондоні усвідомила, що дослідницька робота – це моє. Можна сказати, що ось ця письмова дослідницька частина професійно мене переорієнтувала. Навчання перевершило всі мої очікування.

Про роботу й перспективи після навчання

У Лондоні я працювала над темами, пов’язаними з Україною. Моя магістерська робота стосувалася аналізу президентських виборів в Україні з погляду політичного маркетингу. Тобто я занурилася в цей контекст по самі вуха й стежила за тим, що відбувається. Крім того, я на відстані продовжувала співпрацю з «Ізоляцією», адже й досі залишаюся членкинею правління фонду.

Кілька планів, які я згадувала в мотиваційному есе для Chevening, уже здійснилися

Після повернення в Київ я хотіла кілька місяців перепочити, думала про більш тривале перевантаження. Але склалося так, що вже скоро почала співпрацювати з українським аналітичним центром. Я також сценаристка проєкту «Ще» від «Телебачення Торонто», де працюю із політичними та культурними темами (амністія бойовиків, паспортизація нацменшин, українські дисергейти, соціальні експерименти Іллі Хржановського тощо)

Кілька планів, які я згадувала в мотиваційному есе для Chevening, уже здійснилися.

Наприклад, я писала, що прагну стати більш самостійною у професійному плані, тепер справді почуваю себе більш незалежною людиною й дослідницею, ніж була до поїздки.

Я б хотіла продовжити навчання в аспірантурі на Заході, позаяк в Україні умови для здобуття ступеня доктора філософії не настільки хороші. Але через пандемію ці плани поки не дуже конкретні.

Про диплом британського університету

Чи дає преференції сам британський диплом? Як дослідниця я маю спиратися на якісь дані, а тут можу хіба що висловити свої припущення.

Знаю, що дехто зі стипендіатів, які їздили на навчання того ж року, що і я, отримали роботу в британському посольстві. Мабуть, тут участь у Chevening і навчання у британському університеті зіграли свою роль. Також знаю історії людей, які працювали на нижчих посадах, а після навчання за стипендією Chevening у тій самій сфері перейшли на вищі позиції. Але існує й зворотний бік: мені відомі історії «чивнерів», які тривалий час не могли знайти роботу – можливо, з часом вони мали завищені очікування.

Чи зіграв мій диплом у випадку з моїм працевлаштуванням, я не знаю. Але мені здається, що такий досвід підвищує рівень довіри до людини, особливо якщо вона працює із західним контекстом.

Про ком’юніті

Я підтримую стосунки з іншими студентами Goldsmiths. Наприклад, була на зв’язку з одногрупниками з Гонконгу, коли там почалися протести. Зі мною на курсі вчилися здебільшого іноземці: британців було до 5%, а решта студентів приїхали з Німеччини, США, Мексики, Китаю, Гонконгу та інших країн.

Також я підтримую зв’язок з іншими стипендіатами Chevening. Іноді ти знайомишся з людиною, яка теж була на програмі – і це відразу вас зближує. До пандемії я намагалася відвідувати всі офлайн-заходи, які британське посольство проводить для «чивнерів», і заводити знайомства з цікавими людьми. Це справді корисні контакти: наприклад, одна жінка, з якою я познайомилася на такій зустрічі, допомогла мені в роботі з дослідженням.

Про цінність досвіду

Для мене бонуси навчання переважили всі можливі ризики та страх перед майбутнім. Я була змушена рік жити далеко від коханої людини, але досвід, який отримала, виявився дуже цінним.

Коли ти постійно в робочому процесі, важко спинитися й подумати про своє життя. Цей рік дав мені можливість сповільнитись і перезавантажитись. З Лондона повернулася нова я.

Текст: 

Таїсія Куденко

редакторка Wonderzine Україна

Розповісти друзям
2 коментаряпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.