Культура«Погані дороги» в Німеччині та Литві. 10 українських культурних подій за кордоном під час війни

Попри намагання росії знищити наші культурні пам’ятки та привласнити нашу культуру, українці однаково гучно заявляють про себе на міжнародному рівні. Зараз важливо говорити про українську культуру та предметно її підтримувати як усередині України, так і за кордоном. Вона не зупиняє розвитку під час війни, а знаходить нові сенси та відстоює те, за що борються українці. Саме тому сьогодні створення та підтримка нових мистецьких продуктів важать так багато.

Понад сім місяців ми спостерігаємо, як український культурний продукт завойовує увагу великої кількості читачів, слухачів і поціновувачів мистецтва у світі. Ми зібрали 10 культурних подій, влаштованих українськими митцями за кордоном із початку повномасштабної війни.

Спільний переклад книги «Хто ти такий» Артема Чеха на британській Літній онлайн-школі BCLT (The British Centre for Literary Translation)

Британський центр перекладу літератури вперше вибрав книжку українського автора для перекладу, хоча ця подія відбувається вже понад 20 років. Платформа BCLT має на меті розширити знання перекладачів з англійської та авторів у перекладацькій сфері через творчі воркшопи й семінари. Керувала ним Олена Дженнінгс – перекладачка українських книг англійською мовою, та Артем Чех, який із 2014 року служить у ЗСУ.

10 перекладачів із Британії, України, Німеччини й інших країн перекладали уривок із роману «Хто ти такий» протягом тижня в межах Сезону культури Велика Британія/Україна. Під час однієї з тижневих зустрічей до перекладів долучилася дружина Артема Чеха, Ірина Цілик – українська письменниця та режисерка фільму «Я і Фелікс», знятого за мотивами цієї книжки.

Виставка «Захоплений будинок» із роботами українських художників у Брюсселі

Понад двісті мистецьких інсталяцій українських художників представляли в артпросторі Espace Vanderborght наприкінці липня. До цього роботи побували в Римі й Амстердамі. Мета виставки – показати вимір втрати культурного дому через війну. У графічних, мальовничих і скульптурних роботах закодували послання для відвідувачів із європейських країн: українська культура живе під кулями, захищаючи Європу та ліберальні цінності всього світу.

«Тут ви можете не лише побачити твори про війну, а й дізнатися історії їхніх творців і звичайних мирних українців, які страждають від агресії окупанта. Лише спільними європейськими зусиллями ми зможемо зупинити вогонь на порозі нашого будинку!» – з такими словами виступила кураторка виставки Катя Тейлор під час відкриття в Брюсселі.

Європейські гастролі української вистави «Погані дороги»

П’єса Наталки Ворожбит, зрежисована Тамарою Труновою, розповідає шість реальних історій російсько-української війни, яка почалася у 2014 році. Головним завданням гастролей було передати почуття, які виникають в українців під час спогадів про дороги, які ведуть із Донецька та Луганська.

З 1 до 30 червня глядачі з Риги, Литви, Німеччини та Латвії мали змогу переглянути виставу, де зображено життя українців у воєнний час, і зрозуміти реальну ситуацію, яка відбувається в країні. «Це вже не вистава, а наше життя. І якщо раніше ми про таке життя чули лише від тих, хто був на сході, наразі ми бачимо це все тут. Натхнення та сили зіграти виставу – вони в мене завжди є. Це наша місія, наш внесок до культурного фонду та мистецтво України» – наголошує акторка Катерина Качан.

Благодійні концерти Українського оркестру свободи

Музиканти з різних міст України, які через війну змушені були виїхати за кордон, спільно з українцями, які входять до складу найкращих оркестрів світу, створили Ukrainian Freedom Orchestra. За підтримки Метрополітен-опера й Польської національної опери оркестр влаштовує концерти в Берліні, Нью-Йорку, містах Франції, Ірландії, Великої Британії. Під час європейського й американського турне музиканти виконували Сьому симфонію українця Валентина Сильвестрова та фортепіанний концерт № 2 Шопена.

Перед концертом оркестру в Нью-Йорку виступив постійний представник України в ООН Сергій Кислиця: «Будьте певні, день, коли Нью-Йорк стане місцем святкування нашої спільної перемоги над тиранією, не такий уже й далекий».

Український павільйон на 59-й Венеційській бієнале

«Фонтан виснаження. Висока вода» – перший із ряду мистецьких проєктів, які Україна презентувала на бієнале. Це дієвий фонтан, який символізує виснаження; вода повільно стікає згори униз через 78 лійок, розташованих у формі піраміди. Презентація розпочалася з хвилини мовчання для вшанування загиблих під час війни.

Венеційський бієнале працюватиме до 27 листопада. Щотижня там представляють нові мистецькі проєкти, створені українцями для підтримки національної культури. Деякі роботи для українського павільйону створили закордонні митці, осмислюючи проблеми війни. Серед них – британський художник Демієн Герст і сербська мисткиня Марина Абрамович.

Археологічна вистава української трупи Chornobyldorf у Роттердамі

Проєкт зображає альтернативний сценарій реальності, де людство виживе після природних і техногенних катастроф. Автори Роман Григорів та Ілля Разумейко присвятили проєкт дослідженню знищеного культурного простору та спробам людей віднайти його через символи, зрозумілі кожному.

Покази вистави відбувалися в Роттердамі, Мілані, Вільнюсі й інших європейських містах. Вона ілюструє небезпеку, яка нависає не лише над українським культурним простором, а світовим, відколи росія цілеспрямовано нищить українців через їхню незалежність.

Благодійна виставка сучасного українського мистецтва в Іспанії

25 робіт українських митців було виставлено на продаж у галереї Wadström Tönnheim у місті Марбелья. Ініціаторкою проєкту є Олександра Маркова, колекціонерка та меценатка, а підтримав виставку Маттіас Тоннхейм – засновник Wadström Tönnheim Gallery.

Експозицію наповнюють роботи з живопису, графіки, скульптури та фотографії. Серед них є картина Артема Волокітіна: на темному тлі помітна велика сяйлива зірка з теплими червоно-фіолетовими відтінками по краях. Цікавою є скульптура Назара Білика – людське тіло землистого кольору, яке дивиться вгору, проте замість очей має лише прозору краплину, що обволікає обличчя.

Показ короткого метра від українських режисерок у Японії

Альманах FemaleVoicesUA презентували в Токіо. До нього ввійшли шість короткометражних фільмів, створених українськими кінорежисерками. Картини, представлені на показі, уже здобули міжнародне та національне визнання. Серед них: «Схрон» Оксани Войтенко, «Зерно» Ксенії Бугрімової, «Солатіум» Крістіни Тинькевич і багато інших.

Показ став можливим завдяки сприянню Української асоціації жінок у кіноіндустрії та за підтримки мисткинь із Японії. Окрім кінопоказу в Софійському університеті, також діятиме виставка фотографій, відзнятих у Києві, Харкові, Маріуполі за час повномасштабного вторгнення.

Згодом короткометражні фільми планують показати в Лос-Анджелесі, Сингапурі та Лондоні.

Одеський міжнародний кінофестиваль

Українські фільми дедалі більше захоплюють світовий кінематографічний простір, пояснюючи іноземцям наші історію та ментальність.

Через війну та неможливість безпечно провести кінопокази у звичному форматі Одеський кінофестиваль частково пройде на різних кінофестивалях Європи. Норвегія, Чехія, Канада, Косово та Польща стали новими тимчасовими локаціями, які транслювали фільми цьогорічного Одеського кінофестивалю.

Серед фільмів, які покажуть у межах Варшавського міжнародного кінофестивалю, є: «Клондайк» Марини Ер Горбач, «Терикони» Тараса Томенка, «Бачення метелика» Максима Наконечного, «Я і Фелікс» Ірини Цілик, «Як там Катя?» Крістіни Тинькевич. На 14 PriFest у Косово також анонсували показ кількох українських фільмів, зокрема «Стоп-Земля» Катерини Горностай та «Із зав’язаними очима» Тараса Дроня.

Показ українського дизайнера на Берлінському тижні моди

Український дизайнер Жан Гріцфельдт, перебуваючи в Києві, займався підготовкою показу своєї колекції на відстані. Через війну він не зміг бути присутнім особисто, щоб представити одяг, який створили вже після початку повномасштабного вторгнення, а тому 16 березня звернувся до публіки через відеозв’язок зі словами: «Нікого зараз не хвилює, у що ти зодягнений».

«Краса», «любов», «повага», «свобода». Ці слова, зображені на одязі українськими й англійськими мовами, доповнювалися прапором України, розгорнутим на весь подіум.Образ до слова «мир» шокував найбільше, адже модель із таким написом мала кривавий грим на всьому тілі.

Жан Гріцфельдт вважає свою колекцію маніфестом любові до України та можливістю показати світові, що насправді означає перебувати зараз у країні, де йде війна.

Текст: Олеся Василюк

Фото: Anastasiia Mantach (3), Yevgen Nikiforov (5), Artem Galkin (6), Julia Weber (7), Instagram/jeangritsfeldt (10)