Views Comments Previous Next Search Wonderzine

ПсихологіяПитання психологу: Як пережити ще один локдаун

Питання психологу: Як пережити ще один локдаун — Психологія на Wonderzine

«Основна складність ситуації – накопичена втома від обмежень»

З 8 по 24 січня в Україні локдаун, який передбачає жорсткі карантинні заходи. Зокрема, у цей період заборонена робота кафе, барів, ресторанів, ТРЦ, кінотеатрів, спортзалів, ринків, проведення масових заходів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав це «зимовими канікулами заради безпеки».

Під час весняного локдауну ми розповідали про те, як нас змінює самоізоляція. Зараз до емоцій, які переживали тоді, додалися також і втома та виснаження від тривоги через пандемію. Тому ми запитали психотерапевтку, як подбати про своє ментальне здоров’я під час чергового локдауну.

Євгенія Толочко

психотерапевтка, спеціалістка сервісу онлайн-психотерапії treatfield


Накопичена втома

Ми вже мали один локдаун, і через це, з одного боку, нам простіше переживати схожий досвід. До того ж, думаю, для багатьох людей, які так і залишилися на дистанційній роботі й не вийшли в офіс, небагато що зміниться через введення посиленого карантину.

З іншого боку, у нас вже є накопичена втома через те, що ситуація з коронавірусом триває давно. Під час локдауну навесні 2020-го нам треба було різко адаптуватися до нових умов. Деяким людям удавалося ставитися до цього, як до нетривалої пригоди. Звісно, для когось ці обмеження були дуже складними, але й були такі, для кого це був просто певний виклик. Але зараз обмеження вже так давно тривають, що основна складність – накопичена втома від обмежень.

Особливо ті люди, які перестали працювати в офісі й перейшли на дистанційну роботу, скаржаться на те, що вони працюють більше часу, ніж раніше. Тепер немає чіткого графіку, коли робота починається, закінчується, коли обідні перерви. Тому виникає складність: потрібно самостійно встановлювати ці межі. Треба дбати про свій відпочинок, зрозуміти, коли потрібно перемкнутися на щось інше, поїсти чи просто прогулятися. Працювати більше може змушувати також страх через невизначеність майбутнього, тривога за роботу й фінансове становище. Проте це додаткове емоційне навантаження, яке може призвести до вигоряння.

Внутрішні та зовнішні обмеження

У цій ситуації ми стикаємося не лише з зовнішніми обмеженнями, а й із внутрішніми: безсиллям, утомою та навіть усвідомленням власної смертності. У цій ситуації важливо розрізняти, що я можу змінити, на що можу вплинути та, навпаки, що не можу змінити й вплинути.

Зараз у суспільстві є певний культ продуктивності, «успішного успіху». Це впливає на те, як ми реагуємо на кризові ситуації. Наприклад, коли захворіли, ви можете прийняти ситуацію й адаптуватися до неї, а можете винити себе, намагатися ще щось робити в цьому стані. Така боротьба доволі втомлювальна й не має сенсу. Тому, стикнувшись з обмеженнями, на які ми не можемо вплинути, я раджу просто «здатися» їм і побачити, що можемо робити в межах цих обставин.

Будьте уважні й обережні до себе. Не варто сильно концентруватися на невдачах чи критиці. Багато хто зараз стикається з важкими життєвими ситуаціями чи просто складно переживає цей період. Тому важливо шукати, як себе можна підтримати. Що я хочу? Що приносить мені задоволення й радість? Які зустрічі піднімають настрій, а які – ні? Універсальних порад, як відновлювати ресурси в умовах обмежень, немає, бо люди не однакові. Потрібно бути уважним до себе, слухати, від чого вам добре. Комусь – гуляти у лісі чи читати, а комусь – вийти на пробіжку чи побачитися з другом.

Важливо також розуміти: усе, що не 100%, – це не 0%. Ідея «все або нічого» досить згубна. Умовно, або я їду в цю конкретну країну, або взагалі не відпочиваю; або я зустрічаюся зі всіма своїми друзями, або ні з ким. Треба навчитися брати ресурс із того, що доступне зараз.

Самотність

Звісно, особливо складно може бути тим людям, які залишаються під час локдауну на самоті. Життя з офісним середовищем і комунікаціями відрізняється від того, коли ти зранку до вечора вдома, їси, працюєш і спиш в одному приміщенні. Таку ізоляцію доволі складно пережити.

У такій ситуації варто не лише думати про те, як відновлювати радість, а й дозволити собі посумувати. Смуток – здорова реакція психіки на втрату чогось, зокрема, і звичного образу життя. Якщо хочеться плакати, а ви намагаєтеся відновити радість, нічого не вийде. Злість і смуток вважаються «негативними» емоціями, проте це не так. Усі емоції мають однакове значення та є важливими. Треба давати місцю тим відчуттям, які є. І вже далі може народитися бажання рухатися, відновлювати ресурси.

Тривога за майбутнє

Зараз складніше планувати майбутнє. Світ став ще більш непередбачуваним, але важливо пам’ятати: він і раніше не був передбачуваний, це була просто ілюзія контролю. Проте прогнозувати стало дійсно набагато складніше, особливо в далекій перспективі. Це може зупиняти людей планувати взагалі.

Але, на мою думку, це вибір кожного. Імовірність того, що щось не вийде чи піде не так, була завжди. Тому в таких умовах ми самі обираємо сидіти і нічого не планувати чи таки ризикувати та планувати щось, незважаючи на те, що це може й не відбутися.

Корисні практики, які допоможуть у період локдауну (і не тільки)

Фізична активність

У деяких країнах психотерапевти не беруть клієнтів у терапію, якщо вони не займаються фізичними вправами хоча б мінімально. Таким способом ми повертаємо собі відчуття тіла, певного контролю. Якщо ваша робота повністю перейшла в онлайн, навіть прості прогулянки без телефона можуть бути корисні.

Спілкування

У складних ситуаціях ми хочемо розділяти емоції з іншими людьми, бути у зв’язку з кимось. Це наше природне бажання, але саме під час пандемії маємо, навпаки, ізолюватися. Але я все ж раджу знаходити інші, безпечні в цих умовах формати спілкування. Бо задоволення від нього – це саме те, що може відновлювати ресурс.

Важливо й знаходити місце, де ви можете розміщувати переживання й почуття, які виникають з огляду на всі обмеження та складні обставини. Утримання власних почуттів теж призводить до сильного емоційного вигоряння й тої ж втоми. Із цим також можуть допомогти близькі люди, наприклад.

Психотерапія

Психотерапія може допомогти впоратися зі складнощами, знайти підтримку, зрозуміти себе, свої потреби й знайти способи їхньої реалізації в будь-яких обставинах. До того ж більшість психотерапевтів зараз перейшли в онлайн-режим, включно з групами, де люди можуть зв’язуватися одне з одним і знаходити підтримку.

Текст: 

Софія Пилипюк

редакторка Wonderzine Україна

Ілюстрації: 

Розповісти друзям
0 коментарівпоскаржитись

Коментарі

Підписатись
Коментрарі завантажуються
щоб можна було лишати коментрі.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.