Кіно«Навіть супергероям потрібна сім’я». Редакція дивиться «Чорну Вдову»

«Чорна Вдова» – новий супергеройський екшн Marvel Studios про месницю Наташу Романову. Це 24-й фільм кіновсесвіту Marvel і перша прем’єра за останні два роки.

Наташа Романова, раніше відома як Чорна Вдова, – колишня російська шпигунка й кілерка, яка перейшла на бік Месників. В екшні, дія якого розгортається після подій фільму «Перший месник: Протистояння», героїні доведеться розібратися зі своїм темним минулим і сімейними стосунками, які колись довелося розірвати.

До ролі Наташі повернулася Скарлетт Йоганссон, а її названу сестру Елену, яку теж тренували як Чорну Вдову, грає Флоренс П’ю («Маленькі жінки»). Також у касті – Рейчел Вайс («Фаворитка») і Девід Гарбор («Дивні дива»), який грає російського суперсолдата.

Стрічка мала вийти в прокат у травні 2020 року, але через пандемію прем’єру тричі відкладали. За попередніми прогнозами, «Чорна вдова» може стати найбільш касово успішним фільмом від початку пандемії й обійти поточного лідера «Форсаж 9: Нестримна сага».

8 липня «Чорна вдова» стартувала в українському прокаті. Редакторки Wonderzine Україна вже переглянули фільм і зафіксували свої враження відразу після сеансу. (Без спойлерів).

КАТЯ ЯНЧЕНКО: По-перше, подякуємо фільму за екскурсію Будапештом в часи пандемії!

ТАЯ КУДЕНКО: Нарешті ми дізналися, що ж там відбувалося. Бо ледь не в кожному фільмі про «Месників» були натяки на якісь події в Будапешті.

Взагалі, я тільки зараз зрозуміла, як скучила за фільмами Marvel. Останні пів року минули в компанії їхніх серіалів для Disney+ (що теж класно), але моментами так хотілося побачити «марвелівську» картинку саме на великому екрані.

До речі, цікаво спостерігати, як тепер переплітаються телевізійний і кіношний всесвіти. Для того, щоб бути в темі, вже недостатньо подивитися 23 попередні фільми, треба ще й знайти час на «Локі», «ВандаВіжн», «Сокіл і Зимовий солдат». Контенту стає все більше, але він такий самий захопливий, як у допандемічні часи.

Розкажіть, як вам фільм? Чи вартий очікування?

ОЛЯ ДУДЕНКО: Мені сподобався! Раніше я сприймала Marvel як інтертеймент, а в «Чорній вдові» на перший план вийшли соціальні та психологічні теми. При цьому тут багато масштабних екшн-сцен, які треба стовідсотково дивитися на великому екрані. 3D справило свій ефект – на ноутбуці були б зовсім інші враження.

ТАЯ: А я, навпаки, досить серйозно ставлюся до фільмів Marvel (через що з мене часто кепкують знайомі). Тому до сцен із Девідом Гарбором, у яких фільм нагадує дещо трешову комедію, була не готова. У Marvel, на відміну від DC, завжди є місце жартам, але цей персонаж зовсім карикатурний.

ОЛЯ: Ну він така собі розрядка у фільмі.

СОФІЯ ПИЛИПЮК: Мені здається, тема зі стереотипізацією «русского духа» була максимально гіперболізована. Часом комічна, а часом реальний кріндж.

КАТЯ: Для мене персонаж Алєксєя, якщо дивитися трошки ширше, – це приклад того, яким пішаком є людина в тоталітарних системах. Він начебто крутий супергерой, дружбан головного злодія, але насправді його просто використовують для політичних завдань.

СОФІЯ: Водночас це все подається в доволі комічній тональності в контексті Холодної війни. Наприклад, коли радянський супергерой такий: «Та я того Капітана Америку…».

ТАЯ: Давайте поговоримо про те, як розкрили героїню Йоганссон. У «Месниках» Чорній Вдові приділяли не дуже багато уваги, а тут, нарешті, маємо цілий фільм.

КАТЯ: Мені сподобалося, що цю персонажку зобразили як сильну жінку не тільки фізично, але й духом.

СОФІЯ: Класно, що вони відійшли від об’єктивації Наташі. В інтерв’ю Йоганссон ділилася, що раніше образ Чорної вдови неймовірно сексуалізували. У цьому фільмі вдалося взагалі відійти від цього, як на мене.

ОЛЯ: Треба віддати належне Скарлетт, яка класно зіграла. Видно, що Наташа – не просто месниця, а жива людина.

КАТЯ: Для мене цей фільм доводить, що навіть супергероям потрібна сім’я. Якими б крутими вони не були, їм теж потрібні точки опертя в житті. Цій історії хочеться вірити, вона не здається награною.

ОЛЯ: Причому сім’я – не тільки про біологічних родичів, а й про оточення, яким ти обростаєш і з яким можеш робити щось спільне. Це взагалі фільм про силу сестринства, силу ком’юніті. Класно, що Наташу й Елену показують як простих людей, яким це ком’юніті потрібне, тому що без нього їм би нікого й нічого було захищати.

СОФІЯ: Стосунки сестер – лінія, яка торкнула мене найбільше. Як вони спілкуються, як жартують одна з одної – це дуже трушно та зворушливо. Мені здалося, що з погляду жіночої оптики це передали прикольно.

ОЛЯ: Діалоги між сестрами справді класні. Особливо та сцена, де в досить напружений момент одна із сестер починає розповідати іншій про свою жилетку: яка вона класна, скільки в ній кишень. Такі розмови наближають їх до звичайного життя.

ТАЯ: Цікаво, що Флоренс П’ю не вперше грає дівчину, у якої непрості стосунки із сестрою. Схожа лінія була у фільмі «Маленькі жінки», за який вона отримала номінацію на «Оскар». Дуже рада, що Marvel ввели цю персонажку. Подивимося, що з нею робитимуть далі.

СОФІЯ: Мені здається, що в цьому фільмі класно показали вразливість супергероїв. Головні героїні не бояться ділитися емоціями, говорити про них. Вони ведуть відверті розмови, при цьому не втрачаючи свою внутрішню силу.

ТАЯ: До речі, над сюжетом фільму працювала Джек Шефер, авторка «ВандаВіжн». Вона завжди круто розкриває жіночих персонажів через травму.

КАТЯ: А ще, нарешті, класно постібали супергеройські рухи. Елена підколює Наташу, що та вимахує волоссям і дуже постановчо приземляється. Коли вона намагається повторити цю позу – це дуже смішно.

ТАЯ: Мені здалося, що цим висміяли не просто супергеройські прийомчики, а й те, як жінок-супергероїнь зазвичай зображують чоловіки-режисери. Це тепер у нас є Петті Дженкінс і «Диво-жінка», є режисерки, які працюють із Marvel. Але ще нещодавно такі фільми знімали тільки чоловіки, і жіночі персонажі поводили себе саме так.

СОФІЯ: Я ще відмітила для себе, що зла сторона у фільмі сприймає жінок як об’єктів, але не в сенсі сексуальної об’єктивації. Наприклад, історія про те, що у Вдови змінили репродуктивні функції, щоб вона виконувала тільки одну місію й умовно «не відволікалася» від неї.

ТАЯ: Класно, що замість прийому damsel in distress («діва в біді»), як у відеоіграх і фільмах, тут, навпаки, дівчата визволяють чоловіка. Це прикольно й виглядає досить органічно.

ОЛЯ: І кавер на Nirvana – Smells Like Teen Spirit у жіночому виконанні теж дуже доречний.

КАТЯ: Мені ще сподобалася нарізка кадрів під час титрів. Здається, я навіть бачила там прапор України.

СОФІЯ: Так, я теж подумала, що це кадри з Майдану.

ТАЯ: А ще тут є Ольга Куриленко, прямо поруч зі Скарлетт Йоганссон. Перемога? Перемога. [сміється]